Джєбарс

by Soom

supported by
Ress73
Ress73 thumbnail
Ress73 Точно один з найкрутіших українських альбомів 2018 року!
Особливість його у тому, що він сприймається, як єдине музичне полотно і насправді складно виділити якийсь один трек.
Гарна штука, щоб максимально розслабитися! Favorite track: Полтавський Шлях.
warm_tulup
warm_tulup thumbnail
warm_tulup This track is a borderline between more classic doom/sludge sound of first part of this release and outstanding heavy psychodelia of the rest. From this point music will lead you to the end of story through insanity of poisoned mind, guiding step by step on the Kharkov's longest and scariest street, where burning eyes stares at you from darkness and panic rise inside like tsunami wave that crushes everything on its way. Favorite track: Під променем тьмяним захована мрія.
poison_panaceya
poison_panaceya thumbnail
poison_panaceya Cаундтрек бледного Харькова. Серого, давящего и при этом родного в своей депрессии и пустоте

t.me/poisonsmusic/304
/
  • Streaming + Download

    Includes unlimited streaming via the free Bandcamp app, plus high-quality download in MP3, FLAC and more.
    Purchasable with gift card

      €7 EUR  or more

     

  • Compact Disc (CD) + Digital Album

    digipak with 12 pages booklet

    упить в России не получается? Тогда можно попробовать так:
    1) начать покупку цифровой версии (нажать Buy Digital Album)
    2) в поле Name Your Price указать 9 или больше
    3) кликнуть Include a message, в появившемся поле написать свой почтовый адрес
    4) оформить покупку
    5) мы свяжемся и обсудим доставку, при этом сумма 16.20€ включает в себя доставку, как и при обычной покупке. В Москве есть возможность самовывоза из Тушина или забрать на концерте, где будет наше distro.
    6) мы поделимся бонусами из нашего каталога в придачу, решительно)

    Includes unlimited streaming of Джєбарс via the free Bandcamp app, plus high-quality download in MP3, FLAC and more.
    ships out within 5 days
    edition of 300  3 remaining

      €19 EUR or more 

     

1.
2.
10:44
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
12:36
10.

about

A lo-fi heavy juggernaut Soom which won the attention of many lovers of low-tuned, dark, vicious, filthy, shake-the-fucking-ground metal are released their second albumon the 20th of April.

Soom, who have previously combined heavy weirdness, hypnotic rhythms, otherworldly chanting and ‘recorded in a cavern’ sound with an ancient mysticism grounded in Ukrainian folk, are ready to go further and project the spirit of their native city through unearthly soundscapes of their sophomore album.

Preserving the traditions of the first album, Soom creates a conceptual story, more uncanny in “spoken words”, more chaotic and deeper in music, combining doom metal with dark side of rave and Slobozhansky folk. The result of this mixture is unpredictable, so make sure you are ready for immersion.



metal-archives.com review by NausikaDalazBlindaz:
"Running at 74+ minutes, "Djebars" is a demanding album mixing molten-lava sludge doom, stoner metal, Ukrainian folk, a hard edge and plenty of malevolent atmosphere and a sense of dread. Here is one of those recordings that should come with a health warning not to drive, mix with alcohol and/or strong intoxicants, or listen to late on Friday or Saturday nights on your own just after you have been stood up by your girlfriend or boyfriend who kept tagging you along as long as your hip-pocket was full. This album is a complete immersive experience: those rolling riff slabs, brimming with slow intense and unbearable heat, bringing dark unspeakable thoughts, will thunder over you and encase you in thick layers of black evil. Without doubt, the thick grinding subterranean guitars, deep and booming, are the best thing here: the drums bravely hold their own with a hard-hitting sound that emphasises the intense driving nature of the guitars and bass. Vocals are just as deep, even ogre-like, and the possibility that Soom have invoked supernatural beings of pre-Christian Slav times becomes real.

This is a conceptual album which explains the long, mostly instrumental tracks that more or less bleed into one from the other with short interludes that may feature spoken-word recordings and experimental ambient music (like "Laughter of the Night Virgins" and "Feng Shui Souvenir", the latter also including a fast techno beat) - so it's best heard in one hit, after which a very long recovery period may be required before you play again. In spite of the long playing time, during most of which your ears and the space between them are continually being bludgeoned to the point of numbness by wave after crashing concrete wave of deep low-end bass crumble and occasional hysterical lead guitar, this music is never boring: the musicians take you on a long torturous journey beyond our material universe and their enthusiasm and utter faith in what they're doing and where we're all going are infectious and carry us all along. In the last track of the album proper (this is "Wheelchair"), the music speeds up and becomes truly unhinged and chaotic.

On top of all this, the band includes two bonus tracks "Nagno" and "Panic Attack" which, depending on the state of your nerves by the time you get this far, are completely bat-shit crazy or sheer deranged genius in extending what the rest of the album before had built up to. While most listeners might be happy going as far as "Wheelchair" and leaving the album at that, they really should give these bonus songs their time in the spotlight if only to hear Soom playing fast and crazed.

The album deserves much more publicity than it has had so far - the musicians have put their hearts and souls into this work and they have really gone out far on a limb with extended improvisations and hypnotic music.

Soom's second album "Djebars" was brought to my attention by Anton Kitaev whose Moscow-based label NoName666 stocks this album as well as several others in the psych / stoner / doom genre. Little did I know - until I started checking out Soom's history and discography - that one of the band's members, Amorth, is a veteran of Kharkiv's underground BM scene, playing in Astrofaes (along with Thurios of Drudkh) among other bands! As the saying goes, we live in a small world indeed. And it's probably time I did come back to Kharkiv to review a recording by a band from that city after years of wandering all over the globe hearing out other bands that would otherwise remain in MA's Orphans Corner of lovable yet unloved bands stuck in the darkness (of a sort no-one loves, not that other kind of darkness that inspires great dark music) with no reviews."
www.metal-archives.com/reviews/Soom/%D0%94%D0%B6%D1%94%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%81/705815/


Russian vk.com/sludgemusic premiere:
"Лучший день апреля станет началом худшего плохого путешествия.
Метафизическое путешествие бледной стороной Слобожанщины начинается на пепелище полонины.
Дух лесов и гор умер, вместо хвойных иголок - радость любителя инъекций.
Мы должны верить в дивное воскресение, но единственное, что здесь воскресает - это тот чувачок в капюшоне и солнцезащитных очках, что вечно тусует возле киоска "Сухофрукты 24 часа".
Единственный праздник приходит вместе с приходом.
Единственный луч надежды - тусклый свет фонарика, что освещает землю под кустом.
Единственный путь - Полтавский Шлях.
Единственный свидетель всего - могучий великан Госпром.

К вашему вниманию сюрреалистично-бытовая пьеса на 10 действий "Джєбарс".
Вас приветствует Слобожанщина и город Харьков."
vk.com/sludgemusic?w=wall-26849781_32311




Ukrainian vk.com/sludgemusic premiere:
"Найкращий день квітня стане початком найгіршої поганої подорожі.
Метафізична подорож блідим боком Слобожанщини починається на згарищі полонини.
Дух лісів та гір вмер, замість хвойних голок - радість для любителя ін'єкцій.
Ми маємо вірити у дивне воскресіння, але єдине, що тут воскресає - це той чувачок у капюшоні і сонцезахисних окулярах, що вічно тусує біля кіоску "Цілодобово Сухофрукти".
Єдине свято приходить тут разом з приходом.
Єдиний промінь надії - тьмяне світло ліхтарика, що освітлює землю під кущем.
Єдиний шлях - Полтавський.
Єдиний свідок всього - могутній велетень Держпром.

До вашої уваги сюрреалістично-побутова п'єса на 10 дій "Джєбарс".
Вас вітає Слобожанщина і місто Харків. "
vk.com/sludgemusic?w=wall-26849781_32311




disagreement.net review by Pascal Thiel:
"Ukrainian sludge stoner doom trio Soom doesn’t fuck around on their second longplayer Djebars. Although the titles are all in Ukrainian, a language in Cyrillic letters completely unreadable for me, the band was nice enough to provide translations for the different songs. Soom’s approach is more extreme and less song-oriented than what we are used from most other bands.

Take for instance the nearly eight-minute-long intro Above the Sequoias: Origin, an ambient piece of music with some folk elements that strangely enough, despite its length, never overstays its welcome. Instead it’s setting the mood for what is to follow. The first regular track Burned Out is an eleven-minute-long behemoth with ultra-heavy guitar and a pounding rhythm section. The vocals are rather few and in between, and once they appear, they are like gang shouts that work rather well over the brutal music. The only complaint I have here, as on every other song, is the weak drum production. The snare sounds just too hollow and piercing, and the cymbals are drowning in oversaturated noise. Most songs are separated by one-minute short interludes that are a good idea as they give the listener a moment to breathe before the next monster track is assaulting you. Under A Gleam The Dream Is Hidden makes it even over thirteen minutes and comes with a totally distorted bass guitar that sounds like early Type O Negative on an extreme doom trip. The album’s last three tracks are a trifecta of bliss. Wheelchair is a strange sludge doom piece with some folk elements, Nagno is a twelve-and-a-half-minute long beast with dark conjuring vocals and an overall hypnotic atmosphere. The concluding Panic Attack is at five and a half minutes a comparatively short piece and sounds like a doom tribute to Motörhead and the Ramones. Totally unfitting but showing that these guys are open for everything.

If you like your sludge metal slow and extreme, Soom from Kharkiv are the right band for you. There are moments of incredible excellence, and despite its generous length of seventy-four minutes, Djebars never feels too long. I’d have wished for a somewhat more professional production, especially when it comes to the drums, because I am convinced that a tighter and more focused sound would have lent these monster tracks even more punch and aggression."
www.disagreement.net/reviews2015/soom_djebars.html




doomedandstoned.com review by Billy Goate:
“It’s like nothing you’re hearing out of the West right now in doom circles. A kind of psychedelic nightmare, with strong bass lines, devastating low-end, caustic shreds, and that haunting singing that make you think of some insane monk singing in an empty cathedral during the witching hour. This is going to be something of an Alice in Wonderland experience, folks.

Where to begin with SOOM? The band isn’t exactly a household name, not even within doom circles (unfortunately). But it should be. It really should. We’ve been tracking Soom (who I once depticted as “a haunting, dirgy doom band”) since their very first release, a three-way split in 2013 with Russian sludgers Pressor and the now defunct Lewiston, Idaho band Diazepam. Hey, international relationships may be complicated, but that doesn’t mean metal has to be!

I just figured out where to start: Сум. That’s Cyrillic script that transliterates as “Soom” and translates in a word we can all universally related to: “Grief.” Like the emotion of grieving, Soom is complicated. We’ve been exposed to the impressive expressive range of the band in their previous opus, ‘Ніч на полонині’ (“Night on the Meadow”) in 2014. Now for their second full-length, 'Джєбарс’ (2018), the Kharkiv trio of Kova (guitar/vocals), Tomrer (bass), and Amorth (drums) push those boundaries ambitiously forward. Soom’s label, Robustfellow, does a great job of getting us ready for the esoteric baptism of sound to follow:

>Soom, who have previously combined heavy weirdness, hypnotic rhythms, otherworldly chanting and ‘recorded in a cavern’ sound with an ancient mysticism grounded in Ukrainian folk, are ready to go further and project the spirit of their native city through unearthly soundscapes of their sophomore album. Preserving the traditions of the first album, Soom creates a conceptual story, more uncanny in “spoken words”, more chaotic and deeper in music, combining doom metal with dark side of rave and Slobozhansky folk. The result of this mixture is unpredictable, so make sure you are ready for immersion.

That sums it up quite nicely and gives you a clue as to why I’m drawn irresistibly to the band with the motto, “Smoke Music, Listen Weed.” Today, Doomed & Stoned is proud to bring you the exclusive world premiere of Джєбарс by Soom...

There’s plenty to unpack in Soom’s sophomore record, so you’d best give ear and read along…

Now, I know what you’re all wondering: what’s up with that album title? Other than looking hella cool, something tells me there is something important about “Джебарс” that may be the key to understanding the whole album. Naturally, I found very difficult to translate on my own (well, ok, absolutely impossible – Google translate was being a bitch). Even a good friend of mind from Ukraine wasn’t entirely sure. “Why don’t you just ask the band?” she suggested. Grand idea! So I reached out to vocalist Kova for some insight.

“Джебарс,” as it turns out, is actually slang for “Djebars” or “Jabber” (as in GG Allin and the Jabbers). Of course, in English, we might take that to mean someone who talks really fast or incoherently. like he’s high and his mind is expanding. However, there’s more to this little rabbit trail. “In Kharkiv, we say Djebars to describe the Dude who smokes a lot of marijuana and listens to Soom, something like that.” In short, it’s a someone who savors “craft beer and weed and listening to slow chaos in his headphones, exhaling smoke into the Derzhprom” – that building you see on the front of album. This is going to be something of an Alice in Wonderland experience, folks.

The opening track beckons you into this world’s dark, foggy atmosphere, luring us with the emotive strains of strings and synthesizer. “Понад Секвоями: Джерело” roughly translates as “Above The Sequoias: Origin (Fountainhead)” and, indeed, it does have a rather primitive feel to it.

Towards the seven-minute mark, a narrator speaking in the native tongue speaks. I asked (nay, practically begged) Filipp Dobrov from the band’s record label, Robustfellow, (which has brought us such incredible acts as Ethereal Riffian, The Grand Astoria, and Somali Yacht Club) for a translation. “Firstly,” he cautioned, “the lyrics are strange and weird, containing lots of slang-words and double-meanings, mythological names that don’t have any translations.” This English translation, he says, doesn’t even really get close to the core.

The story begins as our protagonist, Djebars, walks aimlessly home one night. Then things get really weird and I can’t really describe it to you without sounding like a crazy person. That’s when I knew I needed to learn Ukrainian. There’s something about a forest and poison and a ransom and midwives and glue. It’s weird, man, just weird.

We aren’t given too much time to ponder the words, in any event, because the first track transitions immediately into a second. Mystical plucking send ripples through a smoke filled chamber, Kova’s guitar playing very much invokes the spirit of regional folk songs dating back centuries (Soom has been known to drawn upon them for inspiration). A gorgeously downtuned bass makes its entrance (say hi to Tomrer). A toxic snow of noise and chanting lyrics now envelop us. It’s a grief of a different sort now, one of sheer cacophony, which explains the title: Вщент (“Burned Out”). Stick around until eight minutes in and you’ll surely be rewarded with one of the most addictive sludge grooves I’ve heard in a while. Things escalate into a full frenzy, with drummer Amorth gushing a cathartic vomit of cymbals and blast beats to join Tomrer’s bass battering.

When I read on the band’s “About Us” page that their genre was rave doom. I thought it was a joke (you know, the sardonic sense of humor many doomers have, even poking fun at their own craft and trade). However, by the fourth track, “Під променем тьмяним захована мрія” (Under A Gleam The Dream Is Hidden), it all hit me like a cocktail of hallucinogens. This number, the longest of the record at thirteen minutes, is indeed trance inducing. At first, you want to dance, then you start to feel woozy, and finally sick to the pit of your stomach.

I can imagine just how powerful this music must be performed at full amplitude in a live setting. We’ve seen some evidence of this in Rita Fevraleva’s incredible photographic coverage of the annual Sludge Convention and Tune Low, Play Slow in Moscow and Saint Petersburg, which draw bands from both Russia and Ukraine.

Tomrer’s bassline arrives just in time to reel us in, and Kova’s mystical riff revives us to life, just long enough to get one more dance in – this time a more obvious illusion to the rave in the minute interlude, “Сувенір фен-шуй” (“Feng Shui Souvenir”). I bet there’s a story waiting to be told someday behind that one and perhaps one day I’ll draw the band out with some of that prime Oregon ganja and get them to tell me all about it.

Now venturing onto the B-Side of Джєбарс, we take “Полтавський Шлях” (“Poltavian Way”), which may be my fav of the record because it’s a solid, slowed-down doom drudgery. Ain’t it delicious? From what I could determine, Полтава (Poltava) is an old Ukraine city located along the Vorskla River, with a history that goes back well into the Middle Ages. During this time it was involved in, among other things, the Mongol invasion of Рѹ́сь, when it was a loose federation Slavic tribes. Whether the song is about this or the many storied events of the city’s history that might be brought to mind as one walks the path along the river, I know not. Nevertheless, you can feel the gravity of every note as the rhythmic pulse of every note gives wings to your imagination and the soaring, stinging guitar play encourages you to take flight.

A short, drunken interlude “Спокій і тиша цілодобово” (“Peace And Silence 24 Hours”) brings us to the album’s proper conclusion. “Коляска” (“Wheelchair”) was the first single that Джєбарс revealed some weeks ago, so it’s interesting to listen it now in its context. Kova tells me Коляска an “insider term for the drugs of bad quality which put you you in wheelchair, at best, or just kill you.” Not so long time ago, he continues, there was a drug called spice – “something like liquid synthetic cannabinoid.” Yeah, we had that dogshit here in the US, too, unfortunately. “You could smoke even the paper if you pour this shit on it and you got high so fast and kill your mind for an hours. It was like an more opiate than weed. So it was a bad time.” As for Kova, he sticks solely to nature. “We call it 'KЦ’ ('KaTse’)” which is “good old weed of high quality.”

Confession time: when I first heard “Коляска,” it felt a bit stressful and off-putting, juxtaposing buzzing noise, shrill feedback, and one possessed guitar with eerie eastern-style melisma with a mesmerizing drumbeat. Hearing it again, so deeply engrossed in this juggernaut of a record, and I felt as though I could be entangled in one sweaty fever dream, had I not the familiar surroundings of home to ground my sanity to.

Two bonus tracks are offered following the hefty tour de force we’ve just experienced. The first, “Наґно” (“Nagno”) appeared as a lonely single in the summer of 2016, something to tide us over then as fans anxiously awaited the band’s follow-up to that incredible first album Ніч на полонині. (“Night on the Meadow”) from 2014. The music instantly soothes our nerves from the long journey with the mystic melody making that Soom has become synonymous with in my own mind. The reverberating vocals bring us another song-chant, speaking of the “ancient knowledge of water and smoke” that brings something strange, perhaps terrible, to life.


If I was trapped in some delirious dream state by the conclusion of “Наґно,” the second bonus track, “Панічна Атака” (“Panic Attack”), makes me feel like I could be in a full-on, wide-awake, bloodlust nightmare. It’s frankly, one of the creepiest, crustiest sludge/D-beat numbers I’ve ever been a party to. The screeching vox reminded me of those moments of shrieking insanity in Skinny Puppy’s “Dig It”. After searching out the English translation, I smile to myself and said, “Yep, this song certainly did live up to its name!”

As might tell, I thoroughly enjoyed this mystical romp through the darker cultural and psychological corners of our world. The whole thing is an experience, man. It’s like nothing you’re hearing out of the West right now in doom circles. A kind of psychedelic nightmare, with strong bass lines, devastating low-end, caustic shreds, and that haunting singing that make you think of some insane monk singing in an empty cathedral during the witching hour. Beware: you just might get lost in the grooves of this record’s spin.”
doomedandstoned.com/post/173068976858/soom




Ukrainian vibird.net (Вівсянка) review by Ress73:
“Коляска з новим альбомом “Джєбарс” від харків’ян Soom котилася до нас аж цілих чотири роки. За той час їй довелося проїхати багато шляхів, а як відомо, шляхи ці життєві є вибоїсті, і тому, вряди-годи, випадали з тієї коляски окремі треки. Проростали вони самостійними релізами на бендкемпі, і росли вони до своїх слухачів, щоб продемонструвати особливості зміни концептуальностей. Так, за словами Кови, (вокаліста і заодно гітариста) при підготовці “Джєбарс” вони несвідомо відійшли від “карпатщини”, і поступово прийшли до того, що альбом буде присвячено Слобожанщині, і зокрема її місту-центру – Харкову.

Як би там не було, але відлуння, характерні попередньому лонгплею “Ніч на полонині“, таки можна почути і в новому релізі: чи то сопілкові програші в “Коляска“, чи мотиви подібні до гуцульських звеселительних пісень (а-ля “Вщент“). Зрештою, такі міфічні гуцульські істоти як то мольфари чи чугайстери, згадуються в першому ж треку “Понад Секвоями: Джерело“, але поява їхня відбувається не в контексті гірського антуражу, а ніби серед розбитих панельних будинків і кіосків. Взагалі це темно-ембіетне інтро якнайкраще налаштовує слухача на загальну атмосферу альбому. Щодо автора цього тексту, то він кілька разів себе ловив на тому, що уявляє пост-апокаліптичний світ розвалених міст, серед руїн якого вештаються в пошуках грибів привиди минулого, серед яких і сам Джєбарс – головний герой повісті. Було б не дивно, що через його силу, Марічка з “Тіней…” Коцюбинського, воскресла і повстала у поганому тріпі, тепер буде шукати чи то свого коханого Іванка, чи то якісь недопалки…

Продовжуючи шукати особливості в новому альбомі Soom, дозволю собі відмітити, що музиканти не зраджують фірмовому звучанню і під зовнішнім лоуфайним шаром чергують швидкі шаманські мотиви з переходами на неспішні ритуальні заспіви як ото, наприклад, в “Під променем тьмяним захована мрія“. Дивним чином “шумні” треки поєднуються між собою короткими замальовками з історій Джєбарса (“Сувенір Фен-Шуй“). Цікаво, що ці фрагменти (ще “Сміх Дів Нічних“) записані ніби прямо посеред похмурих танцюючих тіней усередині якогось пекельного нічного клубу, а за супровід нам став речник харківського відділу по боротьбі з наркотиками.

Як і після будь-якого добре продуманого концептуального твору, після “Джєбарсу” не з’являється відчуття недовершеності, ба навпаки – подорож головного героя у цій історії, його воскресіння і трансформації звучать природно і монолітно. Слухачу не дається і секунди перерви, треки перекочуються з одного в інший плавно, залишаючи враження безперервної оповіді. Для довершення на диску присутні два бонус-треки – вже знайомий нам “Наґно” і “Панічна Атака“, які хай трошки, але все ж відрізняються від основного матеріалу.”
vibird.net/soom-dzhyebars-2018/




Russian (language) artmageddon.net review by Oleksandr Proletarskyi:
“Электрические мольфары.
Когда мне было лет 12-13 лет, то в каменных спальных отсыревших джунглях Одессы я слушал все подряд, но больше всего меня порой забавлял doom. Draconian times от Paradise Lost заходил лучше всего. Посредством пиратской киевской компакт-кассеты ты переносился в те углы подсознания, где твой физический и психологический возраст сражались до изнеможения, но не сдавались. Все это можно вспоминать долго и нудно, но есть примеры настоящего, которые своими звуковыми работами продолжают отражать дух и рев времени.

Харьковчане Soom в апреле выпускают новую пластинку Джєбарс. По сути предыдущий полноформатный студийный альбом Ніч на полонині вышел в далеком и фатальном 2014 году. С тех пор минуло долгих и тяжелых четыре года, которые выстояли новую работу на костях настоящего безвременья, превратив очередной студийный альбом в азбуку выживания в городской войне всех против всех, в свод правил поведения электрических мольфаров каменных джунглей, которые спасаются через тишину, а музицируют лишь на струнах урбанистического армагеддона. Их не лирический герой Джєбарс — это философ вечного поиска, в котором кто-то увидит Заратустру, кто-то Иисуса, кто-то Сковороду, а кто-то и себя, выходящего из грязного старого подъезда, где по углам валяются шприцы и пакеты с клеем. Эта сказка андеграундного заполярья, где харьковский городской лес скрывает невиданных чудовищ страха и угнетения, размножающихся во временном пространстве.

Десять песен-лабиринтов, осколков природы распада, среди которых два бонуса — Нагно и Панічна атака. Молекулярный анализ бетонного подземелья, которое кишит демонами подсознания. Это звуковое колдовство и шумовой терроризм, ими можно пугать и можно излечиться. От недуга восприятия всерьез, от цинизма глобального закостенелого социального забвения. Этот альбом — антропологический слепок и жест настоящего, наскальная живопись хроники смутных дней похмелья стремительного безвременья. Здесь посталкогольные страхи соседствуют с нирваной живого смятения.

И дело не в оборотах речи, витиевато подчеркивающих этот психоделический театр, а в том источнике, который мотивировал создателей этой рок-оперы настоящего на этот смелый и убедительный шаг. Для меня это чистый панк, замешанный на думе, нойзе, шугейзе, эмбиенте, рейве и неврологическом трип-хопе. Это такая смерть живого звука на рейве. Трип наружу всех измерений, где полеты сменяются падениями. Альбом длинный, с бонусами это больше семидесяти минут земного времени, которое стоит потратить и не жалеть больше потом ни о чем. Потому что эта работа на износ, на пределе, наизнанку, и это чувствуется. Я видел это дважды живьем. И тут нет ни грамма позерства, лжи или маркетингового трепета. Только хардкор, только музыка, только светлая печаль, только безумная надежда.”
artmageddon.net/archives/10539




kraykulla.wordpress.com review:
"...
Adding the weight to the first album this new album contains 10 tracks of tortured mix made out of sludge, doom, lo fi noise and hysteria. The experience of this album is total dark ride. I love New Orleans sludge scene, but the European scene brought a lot of originality in the sludge making it even more tortured, harsh and hard to listen to. This music is not for everyones ears, but I loved it. There is some Black Flagish stuff in the song structures but it quickly changes into total doom metal or noisy passages. Vocals vary from screaming, tortured singing, whispering or just spoken word. The best time to listen to this album would be Friday or Saturday night prior to going out, because you will drink yourself to death with this music."
kraykulla.wordpress.com/2018/03/09/record-reviewsoom-djebarsrobustfellow-prods-addicted-label-voron-nest-kvlt-ov-%D1%97/





Russian (language) neformat.com.ua review by Oleksandr Proletarskyi:
“Soom - Джєбарс (2018): что происходит во время прогулки по слобожанскому старому городу

Проснувшись утром в центре Харькова с бодуна или на выходах с тяжелой головой и душой, набравшей лишний вес, приходится куда-то идти. В месте, где ты находишься, закончилась даже вода из-под крана, на бумажном календаре выгорел год, а в телефоне говорят, что понедельник. День явно задается насыщенный… густыми сизыми красками. В любом случае нужно покидать обитель и отправляться на поиски жидкости, еды и других веществ для снятия пелены с глаз.

Итак, на дворе не самая солнечная погода, желания туманны, впереди открывается вид старых улиц второго мегаполиса Украины и внутрь проникает запах выхлопных газов, смешанный с шумом Центрального рынка. Путешествие практически началось… Не хватает малого — задействовать уши. Для этого в плеере странным образом оказалась группа Soom, причина ее появления и источник пока установить не получается.

С первых нот дарк-эмбиент вступления становится понятно, что релиз непознанный, а стало быть новый и что вокруг как раз та самая архитектура и свет для восприятия его звуков. Или может наоборот LP "Джєбарс" и есть таинство озвучки всей этой давящей атмосферы? Воздух на улице стал холодней.

На Слобожанщине (именно так зовется территория, на которой стоит город группы Soom) есть свой определенный сленг, как и на любой другой территории со своей историей. Имя "Джєбарс" - имя нарицательное, походит от "джеберс" и означает что-то типа "чувак" в разговорной речи. О его поисках неведомого источника мистической силы среди строений и пустошей Слобожанского края в альбоме и идет речь.”
www.neformat.com.ua/articles/soom-dzhebars.html




theshrieksfrombelow.blogspot.com review by Stephen Woodier:
"Like a celestial choir celebrating the opening of a gilded portal in deepest space, the track ' Above The Sequoias: Origin' opens Soom's second full length Djebars, giving no warning whatsoever to the insanity about to begin.

Combining the bass heavy drone of Russia's Dekonstruktor with the schizophrenia of Spain's Hipoxia, Soom has created a tormented offering to a world ruled by lunacy and dementia. Mangled, psychedelic riffs are barely harnessed together by asphyxiating, coma inducing, lo fi doom and a metronomic drum beat that worms itself right into your head, vocals mimicking the chanting of a tribe of demented warrior chiefs around a long dead fire, choked in ash.

Djebars is as intricate as it is primitive, locking you in the yoke of an emotional straitjacket, consumed by a techno beat interwoven with a heart stopping bottom end.

Doom from another dimension."
theshrieksfrombelow.blogspot.com/2018/03/soom-djebars-pre-release.html




Ukrainian vk.com/club149700634 (Музичне Марево) review by Артем Куз:
"Коляска з новим альбомом “Джєбарс” від харків’ян Soom котилася до нас аж цілих чотири роки. За той час їй довелося проїхати багато шляхів, а як відомо, шляхи ці життєві є вибоїсті, і тому, вряди-годи, випадали з тієї коляски окремі треки. Проростали вони самостійними релізами на бендкемпі, і росли вони до своїх слухачів, щоб продемонструвати особливості зміни концептуальностей. Так, за словами Кови, (вокаліста і заодно гітариста) при підготовці “Джєбарс” вони несвідомо відійшли від “карпатщини”, і поступово прийшли до того, що альбом буде присвячено Слобожанщині, і зокрема її місту-центру – Харкову.

Як би там не було, але відлуння, характерні попередньому лонгплею “Ніч на полонині“, таки можна почути і в новому релізі: чи то сопілкові програші в “Коляска“, чи мотиви подібні до гуцульських звеселительних пісень (а-ля “Вщент“). Зрештою, такі міфічні гуцульські істоти як то мольфари чи чугайстери, згадуються в першому ж треку “Понад Секвоями: Джерело“, але поява їхня відбувається не в контексті гірського антуражу, а ніби серед розбитих панельних будинків і кіосків. Взагалі це темно-ембіетне інтро якнайкраще налаштовує слухача на загальну атмосферу альбому. Щодо автора цього тексту, то він кілька разів себе ловив на тому, що уявляє пост-апокаліптичний світ розвалених міст, серед руїн якого вештаються в пошуках грибів привиди минулого, серед яких і сам Джєбарс – головний герой повісті. Було б не дивно, що через його силу, Марічка з “Тіней…” Коцюбинського, воскресла і повстала у поганому тріпі, тепер буде шукати чи то свого коханого Іванка, чи то якісь недопалки…

Продовжуючи шукати особливості в новому альбомі Soom, дозволю собі відмітити, що музиканти не зраджують фірмовому звучанню і під зовнішнім лоуфайним шаром чергують швидкі шаманські мотиви з переходами на неспішні ритуальні заспіви як ото, наприклад, в “Під променем тьмяним захована мрія“. Дивним чином “шумні” треки поєднуються між собою короткими замальовками з історій Джєбарса (“Сувенір Фен-Шуй“). Цікаво, що ці фрагменти (ще “Сміх Дів Нічних“) записані ніби прямо посеред похмурих танцюючих тіней усередині якогось пекельного нічного клубу, а за супровід нам став речник харківського відділу по боротьбі з наркотиками.

Як і після будь-якого добре продуманого концептуального твору, після “Джєбарсу” не з’являється відчуття недовершеності, ба навпаки – подорож головного героя у цій історії, його воскресіння і трансформації звучать природно і монолітно. Слухачу не дається і секунди перерви, треки перекочуються з одного в інший плавно, залишаючи враження безперервної оповіді. Для довершення на диску присутні два бонус-треки – вже знайомий нам “Наґно” і “Панічна Атака“, які хай трошки, але все ж відрізняються від основного матеріалу."
vk.com/wall-149700634_2275




toiletovhell.com review for Вщент (Burned Out) video:
“Plug in and Burn out with Soom’s Bizarro New Video

Dear reader, you’ve worked hard this week. You deserve a mental voyage down the rabbit hole, and there’s no better way to do it than dropping Soom’s audio-visual acid and seeing just how deep it all goes. Today, I’m pleased as hell to take you through the looking glass of “Вщент (Burned Out).” Let’s get weird with it.

What’s that? Not hip to the Ukranian-folk-meets-stoner-doom underground rumblings of Soom? Well, buddy, have I got one hell of an introduction for you. “Вщент” is the second track from Soom’s forthcoming sophomore album, Джєбарс (Djebars),” and it’s a doozy. Combining the earth-shattering low-end rumble of the likes of Conan with the mystic fuzz of Deadthrones and the unapologetic malevolence of Bathe, the Kharkiv trio tell sonic tales of urban decay and alluring counterculture with surprisingly engaging hooks and riffs that mercifully avoid the usual pitfalls of this style of music. The drums skitter and pummel in alternating intensities, the guitars leap and drag with changing dynamics, and the mostly instrumental narrative gets a nice injection of chaos from some noisy leads and shamanic vocals. “Вщент” is a hell of a jam, from its smothering feedback to eerie atmosphere, and it’s the perfect little potion to drop you into Soom’s world.

The video, though. Ooh buddy, this is wild.

Animated by Анна Ковалевич (Anna Kovalevich) and edited by Дарья Черничкина (Daria Chernichkina), the ten-minute video for “Вщент” is a krokodil-fueled mental voyage through mixed media flashes and unsettling stock footage. Within its menagerie of oddities you’ll find paper cut-outs of skinned animals, flashes of (seemingly) USSR propaganda, and weirdo bits of flash animation that would make the Williams Street production team proud. The video spans such a wide breadth of incongruous images that it’s difficult to encapsulate everything that assaults the senses and nigh impossible to conjecture a meaning beyond, “Bad trip, man!” but it remains interesting throughout as it invokes the weirdness of late eighties and early nineties videos from Bruno Schulz and Tool.

Really, it’s the kind of thing that just needs to be experienced, so turn on, tune in, and drop out below. (Just FYI, this video features some grainy photography that might be NSFW).”
www.toiletovhell.com/plug-in-and-burn-out-with-sooms-bizarro-new-video/




Portuguese worldofmetalmag.com review by Fernando Ferreira:
"Não sabemos bem como encarar este segundo álbum dos ucranianos Soom. Apesar do rótulo stoner/doom (que até faz algum sentido) há para aqui algo bem mais profundo. O doom definitivamente é um ponto central mas temos também uma espécie de feeling meio ambient, meio drone, algo que faz com que este não seja um trabalho fácil de absorver. Ou pelo menos tão fácil quanto o rótulo stoner/doom sugere. Conforme vamos avançando na audição (e nas suas repetições) a coisa vai-se instalando de forma hipnótica. Vamos ser sinceros, estes mais de setenta minutos não são da música mais apetecível que ouvimos ultimamente mas não tem
nada de errado com ela a não ser o facto de por vezes não conseguir prender a atenção do ouvinte. Temnas muito longos poderão estar na causa da
coisa mas a falta de ganchos deverá ser o principal "culpado". [6.7/10]"





dayzofpurpleandorange.blogspot.com review by Andy Uzzell:
"...Over the past couple of months I have delved into the veritable goldmine of the label's catalogue and pretty much enjoyed every release; it runs the gamut from experimental electronica to crushing, synth-driven doom via noise rock, prog and psychedelia. Standout releases for me include 'Nature' by Disen Gage....spacey electronica with a razor sharp edge and 'Джєбарс' by Soom which is an outstanding album ful l of psychedelic soundscapes and some heavy as fuck doom....it's loud, noisy and huge! ..."
dayzofpurpleandorange.blogspot.com/2018/07/review-submissions-round-up-pt-18.html




German vanbauseneick.de review by Matthias Bosenick:
"Джєбарс, Dzhyebars, Djebars, Jebars: Mit Soom wird es atmosphärisch. Es dauert den ersten langen Track, bis der Doom losbricht, und dann vereint er so gegensätzliche Impulse wie schweben, mosten und malmen. Als Häubchen setzt das Trio dezidiert Keyboardeffekte und Lärmsamples auf sowie von Technobeats untermalte räudige Interludien zwischen ihre dreckigen Walzen und lässt Gäste sogar Geigen und Flöten beisteuern. Fröhlich geht anders, die Stimmung ist nicht eben sonnig, und das ist auch gut so. Erstaunlich, welcher Lärm, welche Wucht aus nur drei Leuten herausdröhnen kann. Schnauze voll und Spaß daran, und das auch noch so virtuos, dass Soom es sich leisten können, kunstvoll das Schräge zuzulassen. Befreit die Nasennebenhöhlen."
vanbauseneick.de/krautnick/spezial-addicted-label-aus-moskau/




Ukrainian karabas.live interview by Oleksandr Proletarskyi:
"Soom – це загадкова бойова одиниця звуку з харківського андеграунду. Замішує в одному котлі нойз, дум, сладж, стоунер, фолк, психоделічний смуток і багато чого ще. 20 квітня в гурту виходить другий великий альбом «Джєбарс»........"
karabas.live/soom-interview/




Russian (language) review by t.me/poisonsmusic channel:
"Проснувшись утром в центре Харькова с бодуна или на выходах с тяжелой головой и душой, набравшей лишний вес, приходится куда-то идти.

В месте, где ты находишься, закончилась даже вода из-под крана, на бумажном календаре выгорел год, а в телефоне говорят, что понедельник. День явно задается насыщенный… густыми сизыми красками.

В любом случае нужно покидать обитель и отправляться на поиски жидкости, еды и других веществ для снятия пелены с глаз.

Итак, на дворе не самая солнечная погода, желания туманны, впереди открывается вид старых улиц второго мегаполиса Украины и внутрь проникает запах выхлопных газов, смешанный с шумом Центрального рынка.

Путешествие практически началось… Не хватает малого — задействовать уши. Для этого в плеере странным образом оказалась группа Soom, причина ее появления и источник пока установить не получается.

С первых нот дарк-эмбиент вступления становится понятно, что релиз непознанный, а стало быть новый и что вокруг как раз та самая архитектура и свет для восприятия его звуков.

Или может наоборот LP "Джєбарс" и есть таинство озвучки всей этой давящей атмосферы? Воздух на улице стал холодней.

На Слобожанщине (именно так зовется территория, на которой стоит город группы Soom) есть свой определенный сленг, как и на любой другой территории со своей историей.

Имя "Джєбарс" - имя нарицательное, походит от "джеберс" и означает что-то типа "чувак" в разговорной речи. О его поисках неведомого источника мистической силы среди строений и пустошей Слобожанского края в альбоме и идет речь"
t.me/poisonsmusic/304




the kind words by Tzertzelos:
"Doom/Experimental/Noise/Sludge awesomeness!!"
www.facebook.com/tzertzelos/posts/2095784707353559


lorezine.com review by Filipe Silva:
"I remember when I first heard of Soom. Eternally searching the World Wide Web for new and exciting bands, I came across these fellas from Ukraine. Songs like Лісова пісня (Forest’s Song) and Наґно (Nagno) captivated my interest, through their use of flutes, occult-worshipping riffs and mystical chants that evoked ancestral spirits. It was as if Yob and Batushka had a child and gave it to Coven to take care of the upbringing. Their latest record Джєбарс (Djebars), released on April 20th via Robust Fellow, addicted label BNiL and Voron NEST, is a continuation of the work started by the band back in 2013. As you might have noticed, the titles of their songs are all in their own language, so, for the purposes of this review, I will be mentioning the tracks by their official English translation, provided by the band, here.

We start out with “Above The Sequoias: Origin”, a 7-minute long intro that takes us to the birth of a dense forest through a plethora of melodies. After a brief spoken excerpt at the end, the first riffs of the album can be heard on the second track, “Burned Out”. Almost immedietly, I notice that Soom’s overall lo-fi and aggressive sound is unchanged. It is an approach that many may not appreciate, but to me it was sort of expected. It has become the band’s way of doing things, their signature style, if you will.

One thing I do have a gripe with, however, are the interludes. Even though Soom makes it so that the entire album is one continuous piece, which in turn makes the interludes seem as both intro and outro to some of the tracks, it’s not something I’m very fond of. There are bands that exaggerate on the use of interludes – Gorillaz comes to mind -, but at the very least the one’s present in Djebars are not too distracting and make a little sense. I would still do away with them though.

“Under a Gleam The Dream Is Hidden” is where the band and the album are at their strongest. It shows what the band really is about and what they are capable of. As previously mentioned, the vocal style is reminiscent of bands like Yob and Batushka, and Al Kova, the vocalist, does a very good job in reminding us just that. He does give it a little twist of insanity here and there to make it more is own, which is a good thing. On “Poltavian Way” and “Wheelchair” one could say the same thing.

All in all, Djebars is a nice follow-up to the band’s previous full-lenght effort, Night of the Meadow and a more successful one too. The similarities in musical structure between songs and the excess in interludes might throw some people of, but it still remains a nice record to listen on a Sunday afternoon. Or when going on a trip, just to loosen up."
lorezine.com/2018/06/04/review-soom-djebars/




Russian (language) noizr.com review:
"В жанре напрочь безбашенного угрюмого дума, в котором играют харьковчане Soom, важно не перегнуть палку. Не переборщить с эффектами, до хрипа заниженным басом или примесью психоделики, лишённой каких-либо границ. В противном случае группа рискует получить оглушающую мешанину, которую попытается выдать за нечто стоящее с ярлыком андеграунда.

Однако при своём скрупулёзном подходе к этому непростому экспериментальному стилю, трио мастерски балансирует на грани и в который раз дарит слушателю не только впечатляющий звук, но и весьма правдоподобную картинку в воображении.

Для создания своего второго мрачного опуса "Djebars" харьковским нойзерам потребовалось чуть более трёх лет. За это время Soom успели выпустить свой первый EP "Жах і Огида", довольно многогранный сплит с россиянами "Вѣна", а также посеять зёрна будущего полноформатника несколькими синглами.

Плотным и хаотичным "Djebars" Soom ударили в десятку. Разноплановый трек-лист длительностью в 72 минуты наполнен едва ли не всем, что хотелось бы услышать в новом студийнике группы: это и неистово тяжёлый дум, и лихие эксперименты с жанром и глубиной атмосферы. При этом восемь основных и два бонус-трека искусно сшиты единой концепцией — загадочным пересказом о юноше, который стремится отыскать источник некой мистической силы.

По части экспериментов, если проводить параллели с предыдущим альбомом "Ніч на полонині" (2014), чувствуется уверенный, к тому же смелый шаг группы вперёд. От трека к треку "Djebars" выдаёт неожиданные скачки от тяжёлого сладжа к бойким рейвовым битам, от нарраторского спокен-ворда до жуткого скрима, что держит слушателя во внимании и делает пластинку увлекательной, несмотря на длительный хронометраж.

Стоит отметить и тот факт, что "Djebars" — требовательный альбом. И слушать его, условно говоря, в маршрутке, отвлекаясь на телефонные звонки, — не лучшая идея. Впрочем, это же можно сказать и о творчестве Soom в общем. Пластинка требует времени и желания услышать нечто более, чем истерику вокалиста под "хрюкающий" бас.

Закройте ненадолго глаза. Сделайте глубокий вдох и последующие 72 минуты покажутся вам тревожным сном. Он будет полон бессвязных событий и необъяснимых метаморфоз, происходящих словно в тумане. Проследить его сумбурный сюжет практически невозможно. Вашими спутниками станут чувства тревоги и нерешительности. Ваши мысли превратятся в сбившийся ком домыслов и вопросов, ключ к которым постоянно ускользает в кромешную тьму. Страх и отвращение внезапно возьмут верх, ложные надежды будут снова и снова разбиваются о двери в бесконечные коридоры, где мгновения покажутся вечностью, а поиски верного пути превратятся в хаос. "
noizr.com/ru/news/reviews/bezbashennyi-dum-retsenzyia-na-albom-soom-djebars/:2025/




valleyofsteel.net review:
"Soom (or сум in Ukrainian, which roughly translates to “grief” in English) have had one prior full-length album as well as a handful of EPs and split releases since their formation in 2013. Their Djebars (Джєбарс) starts off sounding like droney, ambient doom — and then quickly devolves into grimey, sludgy noise. Always dark and often bass-centered, the album is filled with echoey and psychedelic sounds.

This way-out-there sort of material brings to mind the likes of Stangala, which is never a bad thing. Tying the whole thing together is the relentless drumbeat — usually thoroughly hypnotic and sometimes sounding almost danceable, while elsewhere as the music crescendos into the highest heights of madness, more like just random crazed bashing and smashing.

Much of the record is instrumental and expeditionary, although there are short interludes between many of the tracks that incorporate spoken word bits. These, if such a thing is possible, come across as even more echoey and psychedelic, shouted within crystalline caverns inside the recesses of the fever dream that a fever dream would have."
valleyofsteel.net/2018/04/25/orphanage-named-earth-re-evolve-soom-djebars-2018/




planetmosh.com review by Simon Bower:
"Hailing from the Ukraine, Soom are a band that many of you may be completely unfamiliar with, especially if you don’t delve into the Stoner scene that often. The band formed in 2013, and ‘Djebars’ represents their second full length release, although a couple of E.P.’s and split releases are floating around as well

So where to start with this offering then, initially I heard it described as Rave Doom, which naturally pricked my interest but to be honest that is a moniker that doesn’t do the band much justice. For sure there are dance hooks in there but on the whole they are cleverly disguised behind the cacophony and dirge more usually associated with Stoner. However, it is Soom’s visionary application that sets this album apart from the many, weaving many a surrealist stitch into the fabric of the record, combining a deliciously heavy and thick guitar sound, coupled with a bass so low it drags itself along the floor on all fours. Add to that a raw and fluid cymbal loaded drum sound and subtle and infrequent vocal and the whole thing comes together effortlessly

The incredibly atmospheric opener ‘Above The Sequoias Origin’ instantly draws you in to the bands weird and wonderful landscape. The crushing ‘Poltavian Way’ demonstrates how much ass can be kicked by this band as it throws wave after wave of sludge in unison with some immense guitar solos that just hold you rigid. ‘Wheelchair’ with its distortion overloaded intro, takes you to new depths of despair as the tormented vocal screams pain out from the speakers. Two bonus tracks are available as well in the form of ‘Nagno’ and ‘Panic Attack’, the former being simply stunning and totally mesmeric as it drains the National Grid with a power overload of subterranean riffs and hooks that knock you backwards onto the floor

‘Djebars’ is a fantastic release, being true to the core values of the genre, whilst being surprisingly melodic and accessible to a much wider audience. Well worth a listen

Recommended Track – Nagno"
planetmosh.com/soom-djebars/




gbhbl.com review:
"Preserving the traditions of the first album, Soom creates a conceptual story with Djebars. Opening with a poignant and somewhat stifling melody, it slowly opens up allowing you to breathe deeply from the cold and clean air that comes rushing in.

Combining spoken-word, chaotic doom metal and the darker side of folk. The result of this mixture is unpredictable but incredibly appealing. Burned Out alternates between a feral state and low & dirty bass-heavy melody. It’s an eye-opening listen, impossible to fully comprehend and one that leaves you feeling unsettled.

On the one hand there are tracks like Laughter Of The Night Virgins that are only there to further the albums concept. Then on the other hand there are tracks like Under A Gleam The Dream Is Hidden that come in at 13+ minutes and the 10+ minutes of Poltavian Way that take us on a whirlwind journey of oppressive doom heaviness. It’s a hell of a contrast & it may not sit that well with some.

There’s no faulting Soom’s imagination though. Djebars is an enthralling listen and splitting the epic tracks with short intermissions works to sell the concept of the album as a whole."
gbhbl.com/album-review-soom-djebars-robustfellow-prods/




Dutch necromance.eu review by Oscar Company:
"Álbum con nada más y nada menos que diez canciones en setenta y cuatro minutos, de estos te encuentras pocos, la mayoría no llegan a los cuarenta, con un sonido algo sucio, crudo, todo muy natural, pero razonablemente bueno, con una lírica surrealista este trío lo componen Al kova a la voz y guitarra, Tomrer al bajo y Amorth a la batería. “Djebars” comienza con una intro ambiental llamada “Above The Sequoias Origin” de siete minutos y cuarenta y tres segundos, algo excesivo para tratarse de una simple intro, tras un pequeño discurso da paso a “Burned Out” y lo que parecía un sonido increíble por la intro, se convierto en un sonido sucio y crudo, para nada lo que esperas tras esos casi ocho minutos de buen sonido, a lo largo de los diez minutos y cuarenta y cinco segundos que dura la canción se experimenta una atmósfera oscura y retorcida, con un Doom Metal muy denso y pesado, no es hasta los cuatro minutos y cuarenta y seis segundos cuando empieza a cantar, total que llevamos más de doce minutos para empezar a escuchar la voz cargada de doblajes y reverberación, una aportación muy pobre la que hace la voz, cantar un minuto escaso en una canción de casi once minutos la deja un poco fuera de lugar, seguimos con “Laughter of the Night Virgins” y entramos en un rol de alternar canciones de más de diez minutos con otras de un minuto escaso que son canciones ambientales con algún fraseo en plan discurso por parte del vocal, esto es lo que pasa con “Laughter of the Night Virgins”, “Feng Shui Souvenir” y “Peace and Silence 24 H4Ours”, “Under a Gleam th Dream is Hidden” dura trece minutos y veintidós segundo y es más SOOM en esencia pura, Pesadez, densidad con sonido crudo y partes algo más intensas con esas pequeñas partes cantadas, con doblajes y mucho reverberación, esa es la tónica de este trío, “Poltavian Way”, “sugue la misma onda, llegamos a “Wheelchair” quizás la mejor canción de este álbum y para terminar dos Bonus Tracks “Nagno” y “Panic Attack” en la que la segunda descarga toda su irá con una voz frenética, un solo de guitarra y una batería más intensa y rápida a la nos ha acostumbrado a lo largo de este “Djebars”. Apto para gente retorcida y sin miramientos que ame el Doom en su vertiente más oscura, cruda y retorcida, mezclada con una buena dosis de Stoner."
necromance.eu/soom-ukr-djebars-cd-2018-robust-fellow/



musiconlinezine.wordpress.com review:
"A lo-fi heavy juggernaut Soom which won the attention of many lovers of low-tuned, dark, vicious, filthy, shake-the-fucking-ground metal are releasing their second album via Robustfellow Prods. on the 20th of April.
Soom, who have previously combined heavy weirdness, hypnotic rhythms, otherworldly chanting and ‘recorded in a cavern’ sound with an ancient mysticism grounded in Ukrainian folk, are ready to go further and project the spirit of their native city through unearthly soundscapes of their sophomore album.
Preserving the traditions of the first album, Soom creates a conceptual story, more uncanny in “spoken words”, more chaotic and deeper in music, combining doom metal with dark side of rave and Slobozhansky folk. The result of this mixture is unpredictable, so make sure you are ready for immersion."
musiconlinezine.wordpress.com/2018/03/21/soom-s-new-album-djebars-in-pre-order-now/




Dutch rockportaal.nl review by Pim Latuny:
"Soms moet je jezelf eens verrassen, wat vaak lukt, maar heel vaak ook niet. Bij mij lukte het deze keer niet: na mijn review over The Sea van Somali Yacht Club dacht ik dat Robustfellow Records nog meer pareltjes in zijn kielzog had en besloot ik om Djebars de tweede plaat van het Oekraiense Soom te recenseren zonder een scannende luisterbeurt.

En ja dat doe ik dus niet meer. Want Soom is een band die te origineel wil zijn. Hun muziek is rauwe sludge metal met post metal invloeden en veldopnames die het album een industriële stadssfeer mee willen geven, wat niet echt lukt…..

Het geluid op deze plaat is gewoon niet goed en dan druk ik me nog te lief uit. Ik snap dat je als black metal band zo rauw als A Blaze In The Northern Sky wil klinken. Wat ik niet snap is dat je als sludge metal band wilt klinken als een houtje touwtje band met gitaren die piepen als schuivende stoelen in een lege aula. De bas en drums staan veel te hard in de mix waardoor er zoveel kracht verloren gaat waardoor de plaat nog moeilijker is om doorheen te komen dan de biografie van Gordon. Terwijl er best aardige sludge nummers gespeeld worden (Under a Gleam The Dream is Hidden, Poltavian Way)

Conclusie: Djebars is een rare plaat. De band wil teveel en heeft met dit album een onsamenhangend iets gemaakt wat veel beter had kunnen zijn als het geluid niet zo shitty was.

Op een schaal van 1 tot 10: 5.0"
www.rockportaal.nl/soom-djebars/




theobelisk.net review:
"Oh, be certain: weirdness abounds on Soom‘s new full-length, Djebars, which the Ukrainian three-piece will issue on April 20 via no fewer than four labels: Robustfellow Productions, Addicted Label , Kvlt ov I and Voron Nest, and the band could hardly be more at home in that weirdness. Enough so that I’d like to hear them do a cross-continental collaboration Queen Elephantine, just to see what comes out of it — wait until you hear “Wheelchair.” They share some of the ritualistic elements one finds in their countrymen an labelmates Ethereal Riffian, but Djebars, and Soom as whole, are on their own wavelength."
theobelisk.net/obelisk/2018/03/08/soom-djebars-release/




Norwegian permafrost.today review by Ulf Backstrøm:
"Ukrainsk mystisisme er på agenda på bandet Soom sin siste skive Djebars som er oppfølgeren til debutskiva. Soom byr på Djebars på lo-fi , mørk, «low-tuned», skitten, vill doom metal som kombineres med rave og lokal folklore. I sannhet er spesielt musikalsk brygg. Forvent det uforutsigbare i Soom sin musikk.

Hypnotisk rytmer og mystiske lydlandskaper på en seng av overjordisk «chanting» og eldgamle folklore myter som bakgrunnsteppe. Soom er fem år i år, og er utsprunget fra Kharkiv sitt stoner sludge scene. Etter en turbulent periode hva gjelder å få en stabil besetning ble den gylne besetning klar. Amorth på trommer, Tomrer på bass og Kova på gitarer og bass.

Med tiden var Soom med på tre split CD med band som Pressor, Diazepam, Il og Vena. De utga en EP Fear And Loathing og debut CD-en Night On The Meadow. I tillegg var de med på Electric Funeral Café samleren fra RobustFellow tre ganger. Soom er nok kommet for å bli og vil levere varene i årene fremover."
permafrost.today/2018/03/26/soom-uforutsigbar-musikk/




outlawsofthesun.blogspot.com review by Steve Howe:
" Джєбарс is the 2nd full length album from SOOM. This album blends Doom, Sludge, Psych, Folk and Spaced Out Sounds. it’s not the most easiest album to listen to. As there’s a lot going on with SOOM’s music. The music can be way out there and the lo-fi surroundings doesn’t help as much. Truth be told I didn’t enjoy this album at first. Mainly down to the fact there is a lot to take in.

I’m not going to do a song by song review as the album is more of a psychedelic and FUCKED UP journey where the music moves into so many different directions. SOOM are quite adapt at playing weirdly addictive drone based sounds with the folk element of their music creating an uneasy atmosphere. The heavy riffs do take time to arrive. Though when they do, SOOM unleash with a barrage of progressive sludgy riffs.

The opening track feels it was inspired by EARTH and BONG. Wait until the second song appears and SOOM play a more nightmarish sound of Doom/Drone/Sludge Metal. Джєбарс has a high amount of Middle Eastern influences within the album.

Джєбарс truly comes alive when the dominant Sludge/Doom Metal riffs appear. As the album violently bursts into life with aggressive Punk/Sludge Metal sounds that cut right to the bone. It’s deeply unflinching and I admire SOOM’s vision for releasing a highly experimental album such as this.

Not everyone is going to enjoy this album. It’s perhaps for the more experimental Doom/Sludge Metal fan and not the casual observer. Джєбарс took me about 4 listens to fully admire and appreciate. Whilst I still have issues with certain parts of the album, I believe that Джєбарс is a complex, brave and bold album for SOOM to release.

The production feels flat but that’s perhaps down to the lo-fi environment SOOM have used for Джєбарс overall tone and atmosphere. SOOM are unapologetic with Джєбарс and I admire their bleak outlook on all things Doom/Sludge Metal.

Джєбарс is an album that I won’t be listening to all the time. As you need to be in a certain mood to listen the entire thing. However it’s an album that I won’t forget for a very long time. This is one of the most nightmarish and complex sounding albums I’ve heard this year."
outlawsofthesun.blogspot.com/2018/04/soom-album-review.html




reddit.com/r/doommetal topic:
www.reddit.com/r/doommetal/comments/85k6qi/album_announcement_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%81_by_soom_primitive_lofi/



Polish soulstonegathering.pl review by Tomasz Spiegolski:
"Soom to ukraińskie trio założone w 2013 roku, które na swoim koncie do 2017 miało już splity z Pressor i Diazepam, Ил oraz Вѣна (chcę słyszeć, jak próbujecie czytać te nazwy), EP „Жах і Огида” oraz długograj „Ніч на полонині” (hehe, no dobra: „Fear and Loathing” i „Night on the Meadow”). W tym roku, we współpracy z wytwórnią Robustfellow (ci od m.in. Somali Yacht Club, czy genialnych składanek „Electric Funberal Cafe”. Jeśli nie znacie to sprawdźcie koniecznie ich bandcamp) zespół w składzie Kova (gitara, wokal), Tomrer (bas), Amorth (perkusja) wydał kolejny album „Djebars” („Джєбарс”). Stylistycznie nie odbiega on specjalnie od poprzednich dokonań grupy – kwaśnego, niekonwencjonalnego doom metalu. Zainteresowani?

Ukraińcy sami siebie na facebookowym profilu określają mianem kapeli grającej „rave dooom”. Tak – „rave” i tak – „dooom” (trzy „o”). Jak możecie przypuszczać, muzyka zespołu niewiele wspólnego ma z imprezami wybrzmiewającymi repetytywną elektroniką, dochodzącą z wnętrz opuszczonych domów, fabryk, czy znajdujących się na suburbiach miast lasów. Słuchając tria z Charkowa nie mogę się jednak oprzeć wrażeniu, że to akurat, zdawałoby się dziewaczne określenie, pasuje tu doskonale. Czemu? Ponieważ klimat muzyki tej do(o)omowej kapeli spowija narkotyczna, niepokojąca mgła. Mgła mogąca kojarzyć się właśnie z ucieczkami życiowych rozbitków od szarej, czasem obrzydliwej rzeczywistości w stan odurzenia przeróżnymi środkami, w trakcie nielegalnych wypadów do wspomnianych wcześniej miejsc. Brzmi dziwacznie? Owszem, tak samo, jak dźwięki, które tu znajdziecie i opowiedziana tu historia.

Album otwiera kompozycja „Above the Sequoias: Origin”, składająca się na dwie, odmienne stylistycznie części. Pierwsza z nich – osadzona w mrocznym ambiencie snującym się z głośników, pozbawiona jest gitar i tradycyjnej perkusji. Jej celem jest bardziej zbudowanie niepokojącego nastroju, niż wprowadzenie słuchacza w to, co znajduje się na reszcie materiału. Co innego druga część. Podobnie jak pozostałe, ponad minutowe przerywniki znajdujące się na „Djebars”, wypełnia ją folk i ponury monolog ukazujący opowiedzianą tu historię. Taka narracja, mimo iż odstająca klimatem od reszty, nie przeszkadza, a wręcz otwiera przed nami kolejne akty historii, paradoksalnie wciągając w nurt muzyki jeszcze bardziej. Strona liryczna przedstawia opis drogi, jaką przemierza główny bohater — Djebars — podczas swojego psychodelicznego tripa. Poszukuje on „dobrych roślin” utrzymujących jego narkotyczny trans odcinający od zastanej rzeczywistości. W trakcie podróży przez postindustrialny, postkomunistyczny Charków, jawiący się niczym świat z Fallouta, Djebars omija rozsiane na swojej drodze przybytki z pseudo narkotykami, lub jak kto woli — dopalaczami, by znaleźć to, co pozwoli mu szerzej otworzyć trzecie oko. W tekstach znajdujących się na płycie mamy całą masę odniesień do kultury, wręcz kultu, związanego z ukraińską sceną doom/sludge oraz masę slangu, pozwólcie więc, że w naznaczeniu kontekstu tu się zatrzymam. Wiecie mniej więcej o co chodzi.

Tak dobrnęliśmy do czterech monolitów, które stanowią rdzeń płyty — wielowarstwowych, polirytmicznych pieśni, z których kwaśny do(o)om leje się niczym magma. Muzycy żonglują tu tematami, nie bojąc się przeskakiwać z wolnych, piekielnie mrocznych partii przez ocierające się wręcz o sludge, gruchoczące wpierdole, aż do synkopowego umpa-umpa, czy drum’n’basowych — w konstrukcji perkusji — łamańców. Aha — to wszystko spinając klamrą iście blacksabbathowego tematu („Under a gleam the dream is hidden”). Nieźle, c’nie? A to tylko jeden z długich, bogatych w różnorodność strzałów. Nie chcę Wam psuć zabawy przy odkrywaniu pozostałych pomysłów Soom na ich kompozycje i zastosowane na „Djebras” aranże, ale znajdziecie tu jeszcze podszytą lękiem mantryczność, znaną choćby z Om, niemal blackmetalowe wokalizy, riffy spadające z siłą młota Thora, których nie powstydziłby się choćby Sons Of Otis. A to wszystko w samym „Poltavian Way”. Albo nosiowe struktury jak choćby w „Wheelchair” – riffujący bas, punktujaco-dudniąca perkusja i hałasująca w tle, wychodząca na pierwszy plan jedynie zalążkiem zagrywki, czy quazi-solówki gitara. I w tym kawałku z resztą muzycy również nie bali się uruchomić nieco bardziej tanecznych, pulsujących rytmów, hołdujących stylistyce spod znaku d’n’b.

Wszystko ładnie, pięknie, ale „Djebars” niepozbawione jest też kilku mankamentów. To co — niestety muszę użyć słowa tego kalibru — utrudnia słuchanie krążka, jest mastering i barwa soundu perkusji. Werbel brzmi jak beczki Clowna ze Slipknot, a talerze uwypuklone zostały tak bardzo, iż niemiło kontrastują z ciężarem pozostałych ścieżek instrumentów, które nikną wręcz pod ich naporem. Ponadto album jest konstrukcyjną kalką swojego poprzednika. Rozumiem i biorę pod uwagę, że może być to sposób na rozwinięcie obranej przez zespół drogi, jak i to, że poprzedni krążek – „Ніч на полонині” („Night on the Meadow”) jest pewnego rodzaju punktem wyjścia do koncepcji tria na opowiadanie swoich, przesiąkniętych brudem postkomunistycznego miasta, narkotykami i psychodelią historii. Jednak identyczne patenty (ambientowe intro, monolity oddzielone od siebie monologami, struktura kompozycji) sprawia, że brakuje tu elementu zaskoczenia. Może po prostu nie taki cel, przy nagrywaniu nowego krążka, Ukraińcom przyświecał. Spokojnie jednak — nie są to elementy, które odstraszają od powrotów do płyty. Ja sam wracałem do niej nie tylko z powodu dziennikarskiej rzetelności, przed pisaniem niniejszego tekstu. To po prostu sążny kawał nowatorskiego, soczystego, wykręconego do(o)omu, o którym mogło się Wam nawet nie śnić. Mnie się na przykład nie śniło."
www.soulstonegathering.pl/recenzja-soom-djebars/
Ukrainian: fb.com/RobustfellowProds/photos/a.177347725771389/1066453750194111/




Top 25 of Ukrainian albums by slukh.media:
"5. Харківський сладж-гурт Soom випустили скажений альбом, і при глибокому зануренні можна поїхати мозком. За важкою, але дуже мелодійною, музикою і таємничою на перший погляд поезією ховається яскрава іронія. Історія про буття мольфарів, чугайстрів і мавок у сучасному Харкові перетворюється на галюциногенний тріп обдовбаного юнака Джєбарса, якому подорож до кіоску за водичкою бачиться майже як шлях Фродо до Мордора. «Джєбарс» — це той випадок, коли вас обманюють, але вам це подобається."
slukh.media/texts/best-ukr-albums-2018/




German rockblogbluesspot.com review by Andreas Schiffmann:
"(as) „Soom“ sind definitiv nicht „high fidelity“, und das im Guten wie Schlechten – ersteres für den Fall, dass man vorsätzlich „kaputt“ klingende Musik grundsätzlich nicht ablehnt. Die Band verschmilzt auf ihrem zweiten Album abgrundtief gestimmte Gitarren mit Mantra-artigem Gesang, der sich weniger als solcher, sondern eher als monotone Rezitation bezeichnen lässt, und Versatzstücken aus der folkloristischen Tradition ihrer Heimat, der Ukraine.

Wegen der verquasten Arrangements der Stücke auf „Джєбарс“ – falls man überhaupt von bewusster Strukturierung sprechen darf – hat die Platte etwas von einem weltfremden Soundevent und ist keine Liedersammlung im herkömmlichen Sinn. Der Klangcharakter lässt sich als verhallt und garstig bis finster beschreiben – analog quasi zu den im Entstehungsland vorherrschenden Umständen.

Möchte man das Material nicht in seinem kulturellen Kontext deuten, bleibt es abstrakt: Sludge mit ein paar abwegigen Einfällen an der Schwelle zum rabenschwarzen Drone von „SunnO)))“. Dass Mitglied Amorth eine langjährige Triebfeder des Black-Metal-Undergrounds im Land ist und u.a. bei „Drudkh“ spielte, lässt in Hinblick aufs Selbstverständnis von „Soom“ tief blicken.

Hervor stechen während des in mehreren Belangen unterirdischen Hörerlebnisses ausgerechnet die lichten Momente, die man im Geiste klassischer Ambient-Musik verorten darf, wofür insbesondere die Tracks fünf und sechs beispielhaft stehen. Selbst diese weisen allerdings fiese Brüche auf, ob nun in Form markerschütternder Subbässe oder beinahe Gabba-mäßiger Electro-Beats.

Schlau wird man aus diesem Wust nicht wirklich, doch Hut ab vor Anton Kitajew dafür, dass er so etwas über seine Plattenfirma vertreibt. Die nicht mehr ganz aktuelle Veröffentlichung erfolgt bei ihm mit zwei zusätzlichen Stücken am Ende, die dem Fass nicht nur in Anbetracht ihrer jeweiligen Überlänge den Boden ausschlagen; ungenießbarer geht‘s kaum mehr …"
rockblogbluesspot.com/2018/12/18/soom-%d0%b4%d0%b6%d1%94%d0%b1%d0%b0%d1%80%d1%81-djebars/




Russian vk.com/hrushevkaorg (Хрущёвка) review:
"неистовые сладжеры из Харькова замешивают нойз-рок и переходят границу лоу-фая чуть дальше отмеренного, где случается такая история:"
vk.com/wall-26901210_32200




Ukrainian muzmapa.in.ua review:
"Оцінка: A+
Це — незвичайна рецензія на незвичайний реліз харківського гурту Soom. Обережно — багато наркотиків, незрозумілих слів, художньої літератури і хтонічних карпатських чудовиськ.

Джєбарсу стало холодно і він прокинувся ще до того, як сонце стало над горизонтом. Він піднявся зі старого матрацу, розстеленого на підлозі серед сигаретних недопалків і пустих пляшок, на якусь мить втратив рівновагу і вхопився рукою за обгризену стіну. Джєбарс підійшов до розбитого вікна, вдихнув на повні груди важке повітря, провів язиком по губах, відчув присмак сірки та крові.

Він дивився, як над блідими, скупченими хрущівками потроху сходило примарне сонце. Джєбарс запалив, його засмучений і втомлений погляд ковзав сірим, сонним світом. Він на мить заплющив очі і раптом почув невиразний і вкрадливий шепіт. Джєбарс чекав, коли зможе розібрати слова, однак він уже зрозумів, що сьогодні залишить свій дім і піде під холодним сяйвом ледачих світил туди, куди його покличе таємний голос.

Концептуальний альбом — це складний організм, який важко змусити працювати згідно своїм уявленням. Ідея, літературна складова, музика, яка має підкреслювати відтінки концептуального полотна — це лише верхівка айсберга. І на цю верхівку наткнеться музикант, що вирішить створити щось по-справжньому заворожливе. Щось таке, що підчепить слухача на гачок і змусить його пройти весь шлях від першої до останньої пісні, прочитати тексти, зрозуміти історію, впустити альбом всередину себе і прожити його. Таких альбомів обмаль. А альбомів, які би будували окремий і гармонійний літературно-музичний всесвіт з власною міфологією, взагалі, мабуть, не існує. Це легенда, яку постарілі музиканти розповідають молодим поколінням уночі біля вогнища.

Однак наш світ так цікаво створений, що неможливе і легендарне раптово стає реальністю. Альбом харків’ян SOOM «Джєбарс» — це не виняток із правил, а, скоріше, підтвердження цієї думки.

Історія, яку розповідають SOOM — це історія подорожі по вінця вгашеного наркотою юнака Джєбарса вулицями Харкова до кіоску за їжею, чи за питвом, чи за новою дозою. Однак це не весела розповідь про обдовбаного чувака, адже Джєбарс спостерігає зовсім дивні та лякливі речі. Він бачить, як на харківські пейзажі раптово нашаровується древній містичний світ. Протягом усього альбому знайому реальність все більше поглинає скажений бед-тріп — настільки, що повернення до свідомості здається неможливим.

Джєбарс бачить, як мавки барижать ширкою, аби не стати хвойдами. Бачить Мольфара, який блукає у секвоях, де замість гілок ростуть шприци. Джєбарс бачить, як кров Чугайстра (міфічного карпатського одноногого діда) отруює води. Джєбарс продовжує йти та бачить, як змінюється реальність навколо нього, чує голоси, які шепочуть дивні шаради та загадки. Однак згодом Джєбарс приходить за адресою Полтавський Шлях, 42. Там — компанія «Оптіма» та арка, де можна придбати ще трохи наркотиків, щоб остаточно залишитись у світі мавок-хвойд, мольфарів-нюхачів та чугайстрів, що кровоточать.

У 1999 році в американського гурту Sleep вийшов альбом Dopesmoker. На альбомі була лише одна пісня з такою самою назвою, яка тривала близько 73 хвилин і розповідала про караван, який везе гашиш до Єрусалиму, а також про людей з величезними легенями та знищувачів наркотиків. Музиканти гурту отримали близько 70 тисяч доларів на обладнання та запис цього твору, однак неназвану частину коштів вони також витратили на маріхуану. Саме так ця історія про караван з гашишем і з’явилася у свідомості музикантів. Однак історія Джєбарса інтригує більше, ніж історія каравану з гашишем, хоча вони і перебувають в одній ідейній площині. Soom створюють всесвіт, що складається з багатьох шарів, як музичних, так і міфологічних. У музиці Soom деколи наслідують гурт Sleep, та лише у повільних і потужних рифах. Увесь шлях Джєбарса відбувається під важку, скажену музичну еклектику. Cлухач почує нервову, психоделічну музику з неймовірно красивими мелодійними елементами, а якщо він ще й цікавиться світовою музикою на глибшому рівні, то зможе одразу виділити елементи сладжу, нойз-року, думу та дроуну. Проте в будь-якому випадку музика Soom інтригує і затягує у воронку так само, як і Джєбарса — наґно. Просто вщент.

Харків’яни записали роботу, яка базується не тільки на надзвичайно потужній музиці, цікавій оманливій історії та страшній атмосфері. Один дуже важливий елемент «Джєбарса» — приголомшлива робота над лексикою та поетикою розповіді. Чого лиш вартий цей уривок:

«Крізь жах і огиду йшов Джєбарс невідомим шляхом повз розбиті лісом панельні будинки і бачив як неминуче розкладалося тіло Чугайстрове, випустивши з вен своїх отруту, що її у пляшку збирала Мавка і штовхала бебанам, бо інакше дідо в хвойди здасть заради хлібини бідної, а Мольфар, лишаючи пакет, повний клею, після себе в під’їзді, йшов через вкрите шприцами стовбуріння на Кіоск і промовляв Джєбарсу: “Джерело сили Чугайстрової, слобожанське за родом, рідне тобі, знайдеш на Лопані, де промінь тьмяний мрію ховає”».

Також потрібно визначити майстерність недомовок. Xто (чи що?) таке «наґно», «бебани», «велична вімано» та «джівіаш» (це спайс — ми розгадали) залишаються для роздумів і фантазії слухача.

І так, весь реліз — це вишукана, містична і потужна іронія, яка подається з глумливим і веселим лицем. Це підтверджується гримасами, які корчив гітарист/вокаліст гурту на презентації альбому у Mezzanine, стоячи у футболці з портретом Юри Хоя та великим і страшним шипованим браслетом на руці. І хоча альбом слухається з лицем демонічним і осатанілим від розмахів і концептуальності, після концерту залишається відчуття того, що нас дуже талановито надурили.

Наприкінці лишилось одне питання — що сталося з Джєбарсом? Чим закінчилась його подорож? Однак, судячи з останнього треку «Панічна Атака», нічим хорошим."
muzmapa.in.ua/soom-djebars/




Russian vk.com/stoned_petersburg (Stoned Petersburg) review by Danil Zhdanov:
"Продолжаем задумчивый движ на входе в бэд трип психоделической сладжухой от харьковских камрадов SOOM 🔞💀 наречие предков настойчиво лезет в сознание, грубые текстуры волокут в транс, а грув дает жару🔥"




Russian vk.com/zaringo (Зарин Пошёл!) review:
"Лучший день апреля станет началом худшего плохого путешествия.
Метафизическое путешествие бледной стороной Слобожанщины начинается на пепелище полонины.
Дух лесов и гор умер, вместо хвойных иголок - радость любителя инъекций.
Мы должны верить в дивное воскресение, но единственное, что здесь воскресает - это тот чувачок в капюшоне и солнцезащитных очках, что вечно тусует возле киоска "Сухофрукты 24 часа".
Единственный праздник приходит вместе с приходом.
Единственный луч надежды - тусклый свет фонарика, что освещает землю под кустом.
Единственный путь - Полтавский Шлях.
Единственный свидетель всего - могучий великан Госпром.

К вашему вниманию сюрреалистично-бытовая пьеса на 10 действий "Джєбарс".
Вас приветствует Слобожанщина и город Харьков."
vk.com/wall-16407389_8116




Russian vk.com/garazhnayazhara (Гаражная жара) review by Aphelion Caldera:
"Немногословная в тяжелых композиция Харьковская сладж группа, в двух коротких композициях с элементами электроники успели видимо наговорить тексты со всего альбома. Может это такие молитвы а-ля конец песни Электрик Визард. Получилось лоу-файно, тяжело и душно, но хотелось бы практически церковные запевы вокалиста слышать чаще.
3/5"
vk.com/garazhnayazhara?w=wall-172308868_1307




Portuguese thresholdmagazine.pt review by Sónia Felizardo:
"Há cerca de um ano atrás os Soom estavam a lançar cá para fora Джєбарс, o seu mais recente esforço como banda e o segundo disco de estúdio do trio sediado na Ucrânia, a apresentar um conjunto de dez canções que fazem emergir as camadas sonoras presentes em géneros como o stoner-rock, psychedelic, experimental sludge e um quanto baste de metal. Além da sonoridade característica que dá corpo a este álbum é essencialmente através das vociferações pontuais de Kova e Amorth que os Soom nos incutem agradáveis surpresas.

Ao preservarem as tradições do primeiro álbum, os Soom criam neste novo disco de estúdio uma história conceptual, mais misteriosa, caótica e profunda que combina o doom metal com o lado negro da rave e do psychedelic stoner rock. O resultado dessa mistura é um disco altamente imprevisível, pesado e espacial, que tão depressa pode surpreender como funcionar à base de um maquinismo tradicional expectável, já habitual nestes géneros musicais. Está quase a fazer um ano após a edição, mas como diz o ditado, recordar é viver. Podendo, é ouvir."
www.thresholdmagazine.pt/2019/04/o-mais-recente-disco-dos-soom-e-pesado.html




battlehelm.com review by Anders Ekdahl:
"4/5

Clocking in at 74 minutes this is not an easy album to take in. Mixing ambient with sludge with doom with metal with Ukrainian folk lore this is like a journey into the nethermost regions of the Ukraine psyche. Not an easy journey but a rewarding one if you can manage to stay the whole trip. Because this is a trip. This is the sort of album you need to sit back in the sofa for. You really have to invest 74 minutes of your life to just listening to this. No running around doing shore, no mocking about with the phone. Just pure 100% concentration on this album."
battlehelm.com/reviews/49377/




Ukrainian slukh.media premiere for Wheelchair video:
"Смішне, страшне та відчайдушне відео SOOM показує, наскільки все люто в житті колективу.

Харківський сладж-гурт SOOM минулого року випустив вражаючий альбом «Джєбарс». Історія про «обдовбаного юнака, якому подорож до кіоску за водичкою бачиться майже як шлях Фродо до Мордора» сподобалася нам настільки, що посіла 5-е місце в рейтингу найкращих українських робіт 2018-го.

Сьогодні ж SOOM показав наркоманський кліп на пісню «Коляска». 10-хвилинний епос, сповнений страху та відрази, занурює глядача в окремий світ, який відкривається головному герою через психоделічні речовини. У ньому можна знайти як спасіння, так і інструмент для особистої руйнації. Хоча для героя, здається, різниці між ними немає.

Щоб повністю зрозуміти силу пісні, слухайте альбом «Джєбарс» від початку до кінця."
slukh.media/news/soom-kolyaska-video/




Ukrainian www.neformat.com.ua premiere for Wheelchair video:
"Харківський гурт презентує новий масштабний кліп на трек "Коляска"з другого повноформатного альбому "Джєбарс".

"Повільна машина ненависті до тверезості та нетерпіння до об’єктивної реальності з міста Харків, Soom, представляють свій кліп, сповнений страху та відрази, поєднаної з любов’ю до власного міста. Авторства Анастасії Хоменко, ця сюрреалістична лоуфайна праця оповідає історію про Джєбарса, що навіки застряг у моменті, коли годинник працює, але час завмер на позначці 19:36", - йдеться у прес-релізі.

"Все описане базується на блідій естетиці. Воно не чорне, не біле, воно просто занурене у власний світ, дорога до якого лежить через пошук закладок, вживання "коляски" — синтетичних наркотичних речовин. Для когось це руйнація особистості, для когось це спасіння. Це просто є, і ставлення до цього не має бути, як і до будь-чого у Всесвіті, бо у кожного свій власний шлях до усього та нічого. Ми бачимо це огидною версією прекрасного, нехай побачить кожен із вас", - розповідає вокаліст гурту Олекса Ковальов-Блїдий.

Гурт Soom виник у Харкові у 2013 році.. Постав гурт на згарищі проектів, що лежали у витоків харківської стонер/сладж сцени ще з 2010-го року. Перетерпівши багато змін у свідомості, у 2016-му році був сформований золотий склад: Amorth – ударні, Tomrer – бас, Kova – гітара/вокал. За період з 2013 по 2017 рік Soom записали три спліти з Pressor, Diazepam, Ил та Вѣна, один ЕР "Жах і Огида", один повноформатний альбом "Ніч на полонині", а також тричі потрапили на збірку Electric Funeral Cafe від RobustFellow."
www.neformat.com.ua/news/19543-soom-vipustiv-nove-psihodelichne-video.html




Ukrainian\Russian vk.com/sludgemusic Wheelchair video premiere:
vk.com/sludgemusic?w=wall-26849781_33397
Ukrainian version:
"Єдиний час, що існує — нескінченна хвилина 19:36.
Хто зна скільки вона тягнеться.
Хто зна як вона повторюється.
Хто зна де ця кнопка "rewind".
Живи моментом казали вони, але вони не казали, що цей момент — 19:36.

"Коляска" — загальна назва усіх синтетичних наркотиків, але є і конкретна форма: оброблена опійним реагентом в неймовірних пропорціях курільна суміш, що виготовлялась Створіннями Сортировської Пустки."

Russian version:
"Единственньій момент, что существует — нескончаемая минута 19:36.
Кто знает сколько она тянется.
Кто знает как она повторяется.
Кто знает где кнопка перемотки назад.
Живи моментом говорили они, но они не говорили что момент сей — 19:36.

"Коляска" — общее название всех синтетических наркотиков, но есть и конкретная форма: обработанная опиатным реагентом в колоссальных пропорциях курительная смесь, которую изготавливали Существа Сортировской Пустоши."




Anastasia Homenko's shooting Wheelchair video stories:
www.facebook.com/jason.house.792/posts/2234788593280873




doomedandstoned.com Wheelchair video premiere:
"It was just three months shy of a year when we brought you the premiere of fantastic fever dream of a record, ‘Джебарс’ (2018) aka Djebars, by Ukraine bulldozer SOOM. I spent hours chatting back and forth with the band about the fascinating lore behind the album, as well as peeling away the layers of meaning that were just beneath the surface of the language barrier. Suffice it say, it was one of my top spins of the year.

Now, the “slow machine of hate to soberness and impatience to objective reality” is back, as Soom presents us with their own vision of fear and loathing, shot in the heart of the city of Kharkiv. Frontman Oleksa Kovalov-Blidyi gives us insight into the meaning of Коляска “(Wheelchair)”:

“Made by Anastasia Khomenko, the video tells the surrealistic story of Djebars, who is stuck forever in the moment when the clock is working, but has stopped on a 19:36 mark. The story іs based upon a pale aesthetic. It is neither light, nor dark. It is simply immersed in its own Universe, the road to which lies through the search for a drug hiding place, via the use of a “wheelchair” — a term for bad quality synthetic drugs. For one person, it is self-destruction; for another, it is salvation. It just exists and there is must be no attitude towards it, just like anything else in the Universe, because everybody has their own way to All & Nothing. We see it like an ugly version of beauty. Let everyone of you see the same.”

If you need awhile to wrap your mind around that little riddle, this ten minute marvel will give you just enough to puzzle through it. By the way, does anybody have the time? 19:36, you say?

Excuse me, I do believe my train has arrived…

youtube.com/watch?v=i-lcE-Yl7Sw
"
doomedandstoned.com/post/185172781872/soom




Doomed & Stoned kind words by Billy Goat:
"I've been fascinated by SOOM for many years, given the Ukraine band's penchant for experimentation (for example incorporating folk songs and unusual instruments on their albums). Their most recent work has them following the misadventures of one Djebars in their hometown of Kharkiv, as he follows has his own strange Alice in Wonderland experience with drugs and apparent madness. Today, Doomed & Stoned brings you the premiere of a brand new music video illustrating one of the bizarre chapters of the record."
www.facebook.com/DoomedStoned/posts/2298798196843465




liveeyetv.org the kind words about Wheelchair video & album:
"A soul crushing amalgam of dark ambient, heavy doom, psychedelic sludge, and Ukrainian folk. The kind of disorienting brew that should come with a health warning, this 74-minute long-player surprises at every turn."
www.liveeyetv.org/2019/05/watch-soom-wheelchair/

credits

released April 20, 2018

English title "Djebars"
1. Above the Sequoias: Origin
2. Burned Out
3. Laughter of the Night Virgins
4. Under a Gleam the Dream Is Hidden
5. Feng Shui Suvenir
6. Poltavian Way
7. Peace and Silence 24 Hours
8. Wheelchair
9. Nagno
10. Panic Attack

Amorth - drums, additional vocals
Tomrer - bass, synths, mixing/mastering
Kova - noise, vocals

featured:
Natalka - violin
Jotunhammer - flute (Morkt Tre)
#sodestroyed - art
xИХъх - art
Oleksandr Doykov - art
Vitalii Siroshtan - art

soom.bandcamp.com
facebook.com/soomdoom
kovasoom@gmail.com

Labels also involved in "Djebars" release:

Robustfellow Prods.
robustfellow.bandcamp.com
facebook.com/RobustfellowProds

Voron Nest Records
voron-nest.bandcamp.com
facebook.com/VoronNEST

KVLT OV Ї
facebook.com/pg/kvltovyee

cat# 724

license

tags

about

[addicted label] Москва, Russian Federation

Addicted label without name and logo support all types of psychedelic music, formed in Moscow in 2011

tags: frogressive, stoner, doom, sludge, psych, experimental, jazz, punk, hard rock, noise rock, avant, ambient, improv, hip hop, post rock\metal, powerviolence, funk, electronic, nevermind

founders: Oleg Dynya, Ivan Bredolog & Anton Kitaev

aka: зависимый лейбл без названия и лого, BNiL...
... more

contact / help

Contact [addicted label]

Streaming and
Download help

Shipping and returns

Redeem code

Track Name: Понад Секвоями: Джерело
Крізь жах і огиду йшов Джєбарс невідомим шляхом повз розбиті лісом панельні будинки і бачив як неминуче розкладалося тіло Чугайстрове, випустивши з вен своїх отруту, що її у пляшку збирала Мавка і штовхала бебанам, бо інакше дідо в хвойди здасть заради хлібини бідної, а Мольфар, лишаючи пакет повний клею після себе в під'їзді, йшов через вкрите шприцями стовбуріння на Кіоск і промовляв Джєбарсу: "Джерело сили Чугайстрової, слобожанське за родом, рідне тобі, знайдеш на Лопані, де промінь тьмяний мрію ховає.
Track Name: Вщент
Догоряє полонина, полум'я вкриває гори
В чистих ріках кров Чугайстра: в чистих водах - реагент
Ширкою барижить мавка, хвойдою аби не стати
Дідо блукає, закладку шукає
Із панельного будинку до кіоску через ліс
Здоровеннії секвої замість гілля мають шприц
Мольфар наґнаний крокує за хімічним сувеніром
Вени палають, просять іще
Джєбарс крокує нагнаний вщент
Track Name: Сміх дів нічних
Обійшов тисячі доріг Джєбарс і лише тоді довга вулиця, сповнена людського мороку, похоті благої, дів прекрасних, дорогих і дешвих, будівель, сповнених диму опійного, створінь слобожанських і дивних мрій, лиш тоді вона постала величчю і шляхом прямим, і Джєбарс крокувати почав, оминаючи сором та сум, обходячи будинок за будинком, доки не засяяло в очах його джерело Чугайстрове, світло якого ішло з-під землі під кущами, що їх дідо позначив.
Track Name: Під променем тьмяним захована мрія
В темряві, під кущами
Схована дика мрія
Простягни до неї ти свої долоні
Розчинись в повітрі, наче й не було

До легень, навпаки
Джівіаш, походу, блідий...
Клятий бебан кілішнув коляски
Хвиля хімічна веде на кіоск

Свято приходить разом з приходом
Свято приходить разом з приходом
Track Name: Сувенір фен-шуй
І тоді Джєбарс затрембітав, що вулик цей людський поринув у туман, що його наґно кличуть, бліді і зморені, зникли вони з вулиці, забравши із собою день і радість, лишивши кілька тьмяних ліхтарів та моторошну ніч, що Джєбарс відчув дихання жаху та холоду, тілом заволодівших, очі до неба підвівши, але не зміг він неба побачити, погляд свій навіки залишивши на дощеці похилившійся: Полтавський Шлях, 42.
Track Name: Полтавський Шлях
У темряві Полтавський Шлях
І чути поруч стогін
А з того боку наче я
Вітаюся сам із собою

Та й далі наґнаний іду
Бо від усіх деструктів
Врятують ліки лиш одні
Цілодобово сухофрукти
Track Name: Коляска
Хай зникне кожен із вас
Хай зникне кожен із вас
У мене під шкірою
Розчиниться в шлунку
Вийде димом із моїх легень

Я купую у кіоску маковеє зернятко
Я купую у віконці сувенір "фен-шуй"
Track Name: Нагно
Прадавні знання
Води та диму
Дарує Нібіру
Своїм синам
Влада приховує
Тебе від нас
Велична вімано
Повная наґно

If you like Джєбарс, you may also like: